Лев 4:11-12, Євр 7:27, Євр 13:11-12, 9:11-12, 10:1,14
У Старому Завіті первосвященики щоденно приносили Богові жертви за прощення гріхів народу.(Вих 29:10-14; Лев 4:11)
Ex 29:10 І приведеш бичка до скинії заповіту, а Аарон та сини його покладуть свої руки на голову бичка.
11 І заріжеш бичка перед Господнім лицем при вході до скинії заповіту.
12 І візьмеш кров бичка, і помажеш нею роги жертівника твоїм пальцем, а всю кров виллєш до підніжжя жертівника.
13 І візьмеш увесь лій, що покриває нутрощі, і сальник, що над печінкою, і обидві нирки, і лій, що на них, і спалиш це на жертівнику.
14 А м'ясо бика, і шкіру його, і послід його спалиш у огні поза табором: це жертва за гріх.
Лев 4:11 і шкура бичка, і все його тіло, і його голова, і його ноги, і його нутрощі, і його послід,
Ісус віддав Себе Богові раз назавжди, щоб гріхи тих, хто вірив у Нього як Христа, були повністю і назавжди прощені Богом (Євреям 7:27, Євреям 13:11-12, Євреям 9:11-12, Євреям 10:1,14).
Hebrews 7:27 27 Який не потребує щодня, як ті первосвященики, приносити жертви спочатку за свої гріхи, а потім за гріхи народу: бо це Він зробив одного разу, принісши Себе в жертву.
Євр 13:11 Бо тіла тих звірів, чию кров первосвященик приносить у святиню за гріх, спалюють поза табором.
12 Тому й Ісус, щоб освятити людей власною кров'ю, постраждав поза брамою.
Євр 9:11 Але Христос прийшов як Первосвященик майбутнього добра через більшу та досконалішу скинію, не рукотворну, тобто не з цієї будівлі;
12 Не кров’ю козлів і телят, але власною кров’ю Він увійшов раз у святиню, здобувши для нас вічне відкуплення.
Євр 10:1 Бо закон, маючи тінь майбутніх благ, а не сам образ речей, ніколи не зможе тими жертвами, які вони приносять щороку безупинно, зробити тих, хто до нього приходить, досконалими.
14 Бо однією жертвою Він удосконалив назавжди освячених.