7. Про що говорить усе Писання? «Ісус є Христос!»

Івана 20:31
31. Се ж написано, щоб ви вірували, що Ісус єсть Христос, Син Божий, і щоб, віруючи, життє мали в імя Його.

Апостол Іван пояснює мету написання Біблії. Мета Біблії — щоб ми повірили в Ісуса як Христа й отримали життя. (Івана 20:31)

Павло пояснює своєму учневі Тимофієві, що Старий Заповіт містить мудрість, яка веде до спасіння через віру в те, що Ісус є Христос. (2 Тимофія 3:15)

2 Тимофія 3:15
15. і що з малку сьвяте писаннє знаєш, котре може тебе вмудрити на спасеннє вірою в Христа Ісуса.

Ісус також пояснив Своїм учням, що Старий Заповіт описує Христа і що цей Христос — Ісус. (Луки 24:25-27, 44)

Луки 24:25–27
25. І рече Він до них: о безумні і лїниві серцем вірувати всьому, що промовили пророки!
26. Чи не мусїв се терпіти Христос і ввійти в славу свою?
27. І, почавши від Мойсея і від усїх пророків, виясняв їм у всїх писаннях про Него.

Луки 24:44
44. Рече ж їм: Оце ж слова, що глаголав я до вас, ще бувши з вами, що мусить справдити ся все, писане в законї Мойсейовому, й пророках, і псальмах про мене.

Пилип пояснив книгу Ісаї ефіопському євнухові, який читав старозавітну книгу Ісаї, але не знав, про кого говорив Ісая. Пилип пояснив, що Той, про Кого говорив Ісая, — це Ісус, Христос. (Дії 8:34-35)

Дії 8:34–35
34. Озвав ся ж євнух, і каже до Филипа: прошу тебе, про кого пророк глаголе се? про себе, чи про иншого кого?
35. Відкривши ж Филип уста свої, і почавши від писання сього, благовіствував йому Ісуса.

Петро свідчив, що всі пророки Старого Заповіту свідчили про Христа і що цей Христос — Ісус. (Дії 10:43)

Дії 10:43
43. Про Сього всї пророки сьвідкують, що всякий, хто вірує в Него, відпущеннє гріхів прийме через імя Його.

Коли начальники синагоги після читання Закону та пророків попросили пояснити прочитане, Павло пояснив ці уривки і свідчив, що Ісус є Христос. (Дії 13:15, 22-23, 27)

Дії 13:15
15. Як же прочитано з закону та пророків, післала старшина шкільна до них, говорячи: Мужі брати, коли маєте слово утїшення до людей, то промовте.

Дії 13:22–23
22. А відсунувши його, підняв їм Давида за царя, котрому сьвідкуючи, рече: Знайшов я Давида сина Єссеєвого, чоловіка по серцю моєму, котрий вчинить усю волю мою.
23. Із його ж насїння підняв Бог по обітуванню Ізраїлеві Спасителя Ісуса,

Дії 13:27
27. Ті бо, що жили в Єрусалимі, і князї їх, не зрозумівши сього і голосів пророчих, читаних що-суботи, сповнили їх, осудивши Його,

Коли Павло став в'язнем і постав перед судом, він свідчив, що старозавітні пророцтва про Христа, які неодмінно мали здійснитися, здійснилися в Ісусі. (Дії 26:22)

Дії 26:22
22. Дізнавши ж помочи від Бога, аж до сего дня стою, сьвідкуючи малому й великому, нїчого иншого не говорячи, як що пророки глаголали, що має бути, і Мойсей:

Завершуючи Послання до римлян, Павло знову свідчив, що Христос, про Якого пророкували пророки Старого Заповіту, — це Ісус, і благословив римську церкву в ім'я цього Христа, Ісуса. (Римлян 16:25-26)

Римлян 16:25–26
25. Тому ж, що може вас утвердити по благовістю моєму і проповіданню Ісус-Христовому, по відкриттю тайни від часів вічних умовчаної,
26. тепер же обявленої, і через писання пророчеські, по повелїнню вічнього Бога, на послуханнє віри, усїм народам звіщеної, —

Біблійні цитати: переклад П. Куліша, І. Пулюя та І. Нечуя-Левицького, цифрове видання 1905 р. (суспільне надбання).
Джерело: https://ebible.org/details.php?id=ukr1871