2 Кор 1:8-9, 2 Кор 7:5, Фил 3:10-11, Рим 8:17-18, 35-36, 2 Кор 4:16-18

Павло досить страждав до смерті, проповідуючи Євангеліє.(2 Кор 1:8-9, 2 Кор 7:5)

2 Кор 1:8 Бо ми не хочемо, браття, щоб ви не знали про нашу біду, яка спіткала нас в Азії, що ми були притиснуті надміру, над силою, так що ми втратили надію навіть у житті.
9 Але ми мали в собі вирок на смерть, щоб надіятися не на себе, але на Бога, що воскрешає мертвих.

2 Кор 7:5 Бо коли ми прийшли в Македонію, тіло наше не мало спокою, але ми були з усіх боків утихомирені;поза були бої, всередині були страхи.

Але Павло радів, що брав участь у стражданнях Христа.(Фил 3:10-11)

Фил 3:10 Щоб я міг пізнати Його, і силу Його воскресіння, і участь у Його стражданнях, уподібнюючись до Його смерті;
11 Якщо якимось способом я міг би досягти воскресіння мертвих.

Навіть якщо ми помремо за євангелію, ми воскреснемо, як Христос.(2 Кор. 4:8-11)

2 Кор. 4:8 Ми з усіх боків занепокоєні, але не засмучені;ми збентежені, але не в розпачі;
9 Переслідуваний, але не покинутий;скинутий, але не знищений;
10 Завжди несучи в тілі смерть Господа Ісуса, щоб і життя Ісусове виявилося в нашому тілі.
11 Бо нас, живих, завжди віддають на смерть за Ісуса, щоб і життя Ісусове виявилося в нашому смертному тілі.

Ніщо не може відлучити нас від любові Христа.(Римлянам 8:35-36)

Римлянам 8:35 Хто відлучить нас від любові Христової?чи горе, чи утиск, чи гоніння, чи голод, чи нагота, чи небезпека, чи меч?
36 Як написано: Заради Тебе вбивають нас увесь день;нас вважають овець на заклання.

Нинішні страждання заради євангелії не можна порівняти зі славою, яку ми отримаємо в майбутньому.(2 Кор. 4:16-18, Рим. 8:17-18)

2 Кор 4:16 Тому ми не знемагаємо;але хоч наша зовнішня людина гине, але внутрішня день у день оновлюється.
17 Бо наша легка скорбота, яка лише на мить, створює для нас набагато більшу й вічну вагу слави;
18 Тоді як ми дивимося не на видиме, а на невидиме: бо видиме тимчасове;а те, чого не видно, вічне.

Рим 8:17 А коли діти, то спадкоємці;спадкоємці Божі та співспадкоємці Христа;якщо ми з Ним страждаємо, то разом з Ним і прославимося.
18 Бо я вважаю, що страждання теперішнього часу не варті порівняння зі славою, яка з’явиться в нас.